А хочте ночних кашмаріків по Укрзалізниці?!)))

Захожу в вагон, іду на місце, а там женщіна, кажем «а що такоє» тьотю з двома великими чемоданами переселяють.
Рушаємо. Дають постіль. Відкриваю пакет а там сіре, мокре, вонюче хуйзна що. Прихожу до проводніка, кажу десь так: «я тут канєшно перепрошую, але постіль, яку ви дали, мокра». «Ну да». В мене на том мєстє де анатомічно має бути ліцо проявляються якісь матюки. І проводнік каже, «так вона вся така».

Я: Так і як мені їхати?

Проводнік: Тю так всі так їдуть.

Я: та мені якось по… однаково як їдуть всі. Я не хочу і не буду їхати на мокрій білизні.

Проводнік: Так вона вся така.

Я: так а якого… Чого ви її прийняли?

Проводнік: нє, ну яку дали, я таку і взяв.

Я: так і що мені робити?

Проводнік: ну давайте пошукаєм не таку мокру.

Я: зає… Харашо.

Вобщим з усього набора одне простирадло умовно не мокре.

Красота. Проводнік такий ангелочок похуїст. Неприкаянна женщіна бігає по вагону. Я щас докручу в голові стопяте «дануйобтвоюмать» вкриюся своєю рубашкою і засну.
О, зайшов проводнік сказав, «ви не переживайте, вона скоро висохне».
От і ахуєть, дорога Укрзалізниця))) Я щитаю це ваш сезонний лозунг «Вона скоро висохне», потім буде «Він скоро нагріється», а наступного літа «Він скоро вичахне» і внєсезонний — «не переживайте, воно кажись не отвалиться».

Впєрьод, бля, к тєхніческому прогресу в мокрих простинях. Як там нині принято їбать УЗ, чи їх вже не їбуть, бо брезгують?

Джерело

Загрузка...
Загрузка...

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here